Опис
01. Young Americans (5:10)
02. Win (Written-By – Vandross) (4:44)
03. Fascination (5:43)
04. Right (4:13)
05. Somebody Up There Likes Me (6:30)
06. Across The Universe (Written-By – Lennon / McCartney) (4:30)
07. Can You Hear Me (5:04)
08. Fame (Written-By – Alomar, Lennon) (4:12)
Bonus Tracks
09. Who Can I Be Now? (4:36)
10. It’s Gonna Be Me (6:27)
11. John, I’m Only Dancing Again (6:57)
Стиль: Blue-Eyed Soul, Philly Soul, Philadelphia Soul, Funk, Pop Rock
Young Americans — дев’ятий студійний альбом Девіда Боуї, виданий на лейблі RCA Records у 1975 році.
На цьому альбомі Боуї зробив несподіваний крок у новому музичному напрямку, залишаючи глем-рок у минулому і досліджуючи стиль філадельфійського соулу за підтримки молодого співака Лютера Вандросса. Сам музикант описав стиль альбому як «пластиковий соул» (англ. plastic soul). «Young Americans» став його першим альбомом, сингл з якого досяг вершини американського хіт-параду. Успіх був забезпечений композицією «Fame», написаною у співавторстві з Джоном Ленноном (який також виконав бек-вокальну партію) і співпраці з Карлосом Аломаром (він виконав бек-вокальну партію і склав основний риф пісні), яка, в кінцевому підсумку, переросло в їх партнерство на десяти студійних альбомах Боуї.
«Young Americans» зміцнив популярність Боуї в США, незабаром було продано понад півмільйона копій диска на американському ринку, він став його першим альбомом, який досяг вершини американського чарту. Диск залишатиметься в числі найбільш популярних альбомів протягом усього року.
Період з 1975 по 1976 роки (який охоплює альбоми «Young Americans», «Station to Station» і «ChangesOneBowie») був зенітом комерційної успішності Боуї на музичному ринку США (поряд з періодом альбому «Let’s Dance» в 1983 році), кількість проданих дисків обчислювалася мільйонами.
